Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

Вступ у спадщину - процес, супроводжений психо-емоційним напруженням, що часто нелегко дається членам родини померлого. 

Процедура спадкування обтяжена бюрократичними приписами: різними строками, умовами та застереженнями. Нерідко через переживання по втраті близької людини спадкоємці нехтують вимогами закону та вчасно не вирішують юридичні питання, що потім породжує низку неприємних складностей.

Найчастіше клієнти ILP звертаються до нас за допомогою з проблемою пропуску строку на вступ у спадщину (6 місяців). Як кожен професіонал у своїй справі, наші юристи знають деякі хитрості, що допомогають швидко усунути обставини, за яких нотаріуси відмовляють у відкритті спадкової справи. 

Так, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у звязку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. 
Саме таку успішну практику має юридична компанія ILP, як приклад наводимо одне з таких рішень.

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року с. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Полєхіна А.Ю., при секретарі Лисенко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

07 лютого 2017 року до Харківського районного суду Харківської області звернувся заявник з вищевказаною заявою та просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 18 грудня 2015 року.

Заявник посилається на наступне.

Він, фактично проживав однією сімєю разом зі своєю бабусею - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. На протязі 10 років вони вели спільне господарство та побут, він постійно доглядав за нею, піклувався та надавав усіляку допомогу, між ними були тісні родинні відносини.

16 липня 2004 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу за реєстровим № 626 ОСОБА_4 за яким всю належну їй на праві власності квартиру вона заповіла йому.

18 грудня 2015 року ОСОБА_3 померла. Він здійснив її поховання.

Заявник зазначає, що після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_2.

16 грудня 2016 року він звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 з метою оформлення спадщини. Проте, у прийнятті заяви постановою № 407/01 -16 від 16.12.2016 йому було відмовлено у звязку з тим, що протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини він не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та вважається таким, що не прийняв її.

Посилаючись на те, що проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заяву нотаріусу у шестимісячний термін не подавав, про відмову від спадщини не заявляв, ОСОБА_1 просить задовольнити заяву.

Заявник та його представник в судове засідання не зявились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та просили задовольнити заяву.

Зацікавлена особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступного.

ОСОБА_5 Анатолійович, фактично проживав однією сімєю разом зі своєю бабусею - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10). Вони вели спільне господарство та побут, він постійно доглядав за нею, піклувався та надавав усіляку допомогу, між ними були тісні родинні відносини.

16 липня 2004 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу за реєстровим № 626 ОСОБА_4, за яким всю належну їй на праві власності квартиру вона заповіла йому (а.с. 8).

18 грудня 2015 року ОСОБА_3 померла (а.с. 7).

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_4.

16 грудня 2016 року він звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 з метою оформлення спадщини. Проте, у прийнятті заяви постановою № 407/01-16 від 16.12.2016 року (а.с. 9) йому було відмовлено у звязку з тим, що протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини він не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та вважається таким, що не прийняв її.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заявник проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 10), заяву нотаріусу у шестимісячний термін не подавав, про відмову від спадщини не заявляв.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Варто зазначити, що і на даний момент заявник проживає у цій квартирі разом зі своїми дітьми.

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Довідкою виконавчого комітету Пісочинської селищної ради № 788 від 02.11.2016 року підтверджується те, що на момент смерті ОСОБА_3 заявник фактично проживав разом з нею без реєстрації (а.с. 9).

Як зазначає Апеляційний суд м. Києва у своєму рішенні від 20.08.2013 р. по аналогічній справі № 22-11122/2013 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини: «Недотримання заявником вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» щодо реєстрації за місцем проживання, не свідчить про те, що він не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.»

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року ОСОБА_6 спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. З ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 р., ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у звязку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.»

Відповідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р.: «Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.»

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Керуючись ч.3 ст. 1268, ст. 1270 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 209, 212-215, ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 18 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: А.Ю. Полєхін

  

Сервис звонка с сайта RedConnect