Визначення місця проживання дитини при розлученні

Розлучення і офіційне визначення місця постійного проживання для неповнолітньої дитини - важливі юридичні процеси, якими займається суд, якщо дорослі не в змозі досягти домовленості з цих питань. Коли двоє дорослих людей приймають рішення розлучитися, вони заздалегідь повинні обговорити всі проблемні моменти, з якими можуть зіткнутися.

Найбільші суперечки виникають через дітей, участі в їх житті, вихованні. Є кілька способів прийняття цього рішення.

Загальні правила

Рішення, з ким житимуть діти віком до десяти років після розлучення, приймають батьки. Якщо вони не в змозі досягти згоди в цих питаннях, цим займається тільки суд. При прийнятті такого рішення по відношенню до дітей від десяти до чотирнадцяти років береться до уваги обов'язково думка неповнолітнього. Підлітки, старше 14 років, можуть самі вибирати, з ким із батьків або інших близьких родичів жити. Ці загальні правила діють на всій території України.

Визначити остаточно місце постійного проживання неповнолітнього за допомогою таких дій:

• усно, але в такому випадку батько не отримує офіційний документ, що визначає місце проживання;
• підписавши офіційну угоду і запевнивши його у нотаріуса;
• через суд і органи опіки, якщо дорослі не змогли прийняти самостійно остаточне рішення.

Знаючи, хто визначає, з ким після розлучення буде постійно жити дитина, простіше розібратися з усіма формальностями. Відповідне рішення можна прийняти на етапі судових тяжб або вже після розлучення, якщо виникне така необхідність. Ви можете подати позів на нарахування аліментів та визначення проживання неповнолітнього. Бажано звернутися до сімейного адвокату, який допоможе грамотно скласти всі документи.

Офіційна угода

Якщо у батьків немає суперечок про те, з ким буде постійно жити дитина, але вони хочуть офіційно задокументувати це рішення, вони можуть звернутися до нотаріуса, щоб підписати у нього угоду. Текст документа стандартний, в нього вписуються дані батьків, дітей. Угода набуває юридичну силу після підписання і не має термінів дії. Якщо з часом один з батьків поміняє своє початкове рішення, він звертається до суду.

Цей документ враховується і при призначенні аліментів. Зазвичай платить той батько, з ким дитина не живе. Традиційно в нашій країні малолітні діти залишаються жити з матір'ю, але іноді виникають і зворотні ситуації, коли дитина залишається з батьком, а мама виплачує аліменти. Немає обов'язкових норм, з ким після розлучення повинен жити малолітня дитина.

Судові тяжби

Нерідкі ситуації, коли батьки не можуть прийняти це рішення. Їх особисті суперечки переходять до суду. Подібні питання регулюються статтею 161 Сімейного Кодексу України. Інтереси дитини, незалежно від його віку, являє орган опіки та піклування. Саме його представники перевіряють житлові умови обох батьків, їх спосіб життя, рівень доходу, інші важливі моменти.

Кожен з батьків подає суду власні аргументи. Рішення приймається після того, як суд ретельно вивчить всі аспекти справи. В нашій країні у жінки більше шансів відстояти своє право виховувати і ростити дитину. Суд значно частіше виносить вердикт на користь мами, встановлюючи місце проживання з нею. Виняток становлять лише жінки, що ведуть аморальний спосіб життя, які страждають від алкогольної, наркотичної залежності.

Нерідкі випадки, коли суд місце проживання неповнолітнього встановлює з бабусею, дідом чи іншими близькими родичами. Таке рішення виноситься, коли на думку представників органу опіки обоє батьків неспроможні і не можуть виконувати свої зобов'язання.

Під час судового розгляду розглядаються і питання участі батьків у вихованні. Якщо дитина залишається з матір'ю, це не позбавляє батька від обов'язків батька. Суд може встановити години або дні відвідування, якщо це необхідно. Подібні рішення теж приймаються за участю працівника органу опіки.

В Україні кількість звернень до суду для визначення після розлучення офіційного місця проживання неповнолітніх дітей збільшилася за останній рік, тому що маючи на руках таке рішення, батько отримує право вивозити дитину за межі країни на період не більш одного місяця з метою оздоровлення без нотаріально завіреного дозволу другого батька. Терміни судових розглядів залежать від безлічі факторів. Якщо ви використовуєте послуги досвідчених юристів, ймовірність винесення вердикту в вашу користь підвищується.